 |
| Презентація"Подорожуємо з смішариками" |
«Прийшла осінняя пора…» (заняття з художньо-мовленнєвого розвитку в старшій групі)
Мета. Сприяти розвитку зв’язного монологічного та діалогічного мовлення, довільної уваги, спостережливості, естетичного сприйняття мистецьких творів, виявляти емоційне ставлення до зображеного. Виховувати любов до природи, бажання помічати гарне у навколишньому середовищі, прагнення до правильного мовлення. Формувати уміння будувати зв’язні монологічні висловлювання під час складання творчої розповіді опису за своїм сюжетним малюнком і планом вихователя. Вправляти в утворенні складних слів з двох менших, в підбиранні означень до іменників, вживанні речень із словом наче. Вдосконалювати у складанні коротеньких розповідей за схемою та речень небилиць за картками-символами. Ознайомити з новим словом веранда.
Матеріал. Картина С.Жуковського «Осінь.
Веранда.», дитячі зображення на файлах, картки-схеми, картки-символи, фішки,
смайлики за кількістю дітей, кленове і дубове листя, фізкультхвилинка «Осінь»,
лазерний ліхтарик.
Комплексне заняття з використанням ТРВЗ, старша група
Підготувала вихователь Мартинюк І.В.
Мета. Розвивати творчу уяву, пам’ять, мислення, інтерес до живої природу. Виховувати бажання брати участь у бесіді, мислити системно, творчо, розмірковувати і знаходити вихід із проблемних ситуацій. Познайомити дітей із ресурсами лісу. Вдосконалити вміння складати казку на новий лад, ототожнювати себе з картинкою. Закріпити вміння розрізняти дерева за характерними ознаками. Підвести до сприйняття дерев, як живих об’єктів.
Сьогодні, так коротко, колеги, хочу звернути вашу увагу на посібник "Мій конспект". Так як сама нещодавно стикнулася з питанням пошуку даної книги в інтернетресурсах. Адже майже усі сайти хочуть поділитися за кошти. То знайшовши доступ до даного матеріалу вирішила поділитися з вами, мої любі друзі.Знаю, що цей посібник багато хто шукає з вихователів. Тож користайте з задоволенням!!!
Український віночок ... Що сьогодні ми знаємо про нього? Мабуть, тільки те, що він є невід’ємною складовою частиною українського національного костюму і що він гарний.
ПІСНІ ПРО ВІНОЧОК(ТИСНИ НА ВИДІЛЕНІ НАЗВИ)
Яна Липчук HD"ОЙ, ВІНОК,ВІНОЧОК" ВІНОЧОК
Український віночок - це не просто прикраса. Напевне, кожна з нас, жінок — а нині мам, бабусь — у дитинстві плела вінки. Чи з жовтих кульбаб, цвіту конюшини і ромашок, чи кленових листочків, а часом — і з лісових чи лугових квітів. Та чи усвідомлюємо те, що цей звичай прийшов до нас із сивої давнини? Дослідження вчених показали, що в Україні використання рослин, в першу чергу квітів та листя, як прикрас було прадавньою традицією. Дикоростучі та садові квіти — улюблена, широко поширена прикраса для волосся українських дівчат; квіти закріплювали на волоссі, втикали під стрічку-пов’язку, в косу або під хустку в будні дні, а особливо на свята. Найбільшою популярністю користувалися червоні маки, чорнобривці, мальви, ружі, волошки — “васильки”, ромашки, барвінок, безсмертник, а восени — різних кольорів жоржини. Квіти приваблювали своєю свіжістю та духмяністю, а також були символом краси, молодості, чарівності — таких бажаних рис для кожної дівчини. З квітів плели вінки, які в центральних областях називали ще “теремки”, “надбрівники”. Художні принципи плетення вінків та їхні форми складалися в процесі творення самих виробів. Прикраси з доступних природних матеріалів (живих або штучних квітів, плодів та листя рослин, вовняних ниток домашнього або фабричного виробництва, гладкофарбованих та орнаментованих стрічок, пір’я, мушель тощо) використовувала практично кожна українська дівчина у своєму вбранні. Більшість з них не мали великої матеріальної цінності. Лише завдяки красі своїх природних форм і кольорів, податливості до плетіння, нанизування, в’язання, драпірування та продуманому застосуванню в ансамблі вбрання вони набирали вагомого естетичного звучання. Віночки з роду-віку були неодмінною ознакою українського національного устрою і зустрічалися в кожній українській хаті.
Ø
Найпочесніше
місце у віночку належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку
нагадують велику квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти
перецвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця
рослинка, вона завше цвіте. Тому люди й вплели її до віночка.
Ø
До
віночка дівчата також вплітали барвінок, бо він
має лікувальні властивості. Взимку
відваром барвінку лікувалися від застуди. А влітку барвінком прикрашали
святковий хліб, хату, плели весільні букетики. Взагалі барвінок цілий рік
шанували.
Ø
До
віночка впліталася також незабудка.
Ø
До
віночка дівчата вплітали також квіти яблуні та вишні.
Ø
Калина
у віночку – нагадувала красу та дівочу вроду, яку прирівнювали до вродливої України.
Ø
До віночка дівчатка вплітали також безсмертник,який лікує виразки, чи ранки – дуже гоїть, тому й
співають славу цьому квітові життя.
Ø
А
любисток і волошку люди люблять не лише за пахощі, а й за лікарські
властивості. Ними миють волосся, освіжають хатнє помешкання, купають маленьких
дітей. Тому у віночку вони дуже корисні.
Ø
Ромашка
у віночку наймолодша за своїм віком, дуже ніжна,тендітна квіточка. І
вплітають її разом з гронами калини та цвіту яблуні, вишні. Переплітають з гнучким батіжком хмелю .
Ø
Мак
з’явився в українському віночку в 16-17 століттях. То були часи українського
народу за незалежність. Кожна родина когось втрачала у тій боротьбі. І розцвіла
пролита кров маковою квіткою в українському вінку. Спочатку цвіт маку долучали
у віночки лише ті дівчата, у чиїй родині хтось загинув у боротьбі з ворогами. Згодом мак стали вплітати до вінка
шестирічної доньки, квіточка покращує сон.
Ø
Чорнобривці
у віночок дівчаткам починали вплітати з самого першого вінка.
Ø Не обійтися у віночку без квітів ружі і хмелю.Ружа нагадує вродливу дівчину.
Легенда про ружу
У народі кажуть, що Ружа колись була дуже гарною дівчиною. Вона, як і її сестри – Мальва та Півонія, лікувала людей від сердечних хвороб. І прийшов якось до них лікуватися Зимовий вітер. Постукав у двері та й питає:
-
А чи тут красуні –
дівчата живуть, що людей лікують, здоров’я дають?
-
Тут, - відповіла
Троянда.
-
То впустіть до
хати.
-
А хто ти будеш?
-
Той, хто гори
верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.
-
А чи не завдаси ти
нам шкоди?
-
Ні.
Відчинила троянда двері і
влетів у хату Вітер-Вітрисько.
-
На що скаржишся? –
спитала Мальва.
-
На безсилля з
Морозом боротися.
-
А чи добре ти щось
вчинив людям?
-
Ні.
-
То за що ж тобі
співчувати?
-
За те, що я
хворий.
-
Але ми лише добрим
людям допомагаємо, - відповіли дівчата.
Тоді дмухнув Вітер на сестер і
перетворив на квіти. А люди навесні висадили їх у квітники: мальву коло вікна
ближче, півонію – до води, ружу – до
сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують.
Весна́ — одна з чотирьох пір року між зимою та літом. Навесні відбувається рівнодення, коли тривалість дня дорівнює приблизно 12 годин і щодня збільшується упродовж цієї пори. Календарна весна складається з трьох місяців: березня, квітня і травня. Земна поверхня починає краще нагріватися, завдяки сонячній енергії, яку виділяє сонце, піднімающись вище над землею, що сприяє розвиткові рослин після зими. Навесні погода буває особливо мінливою: з частими похолоданнями, вітрами, заморозками, різкими підняттями температури тощо. Сніг починає танути, течуть струмки. Вже ранньою весною починають квітнути багато рослин-першоцвітів(від цибулинки), іноді починаючи з того часу, коли ще лежить сніг. Весну ділять на три періоди: рання, квіткова,пізня(пташина).
Кобзарем його ми звемо
Так від
роду і до роду
Кожний вірш
свій чи поему
Він присвячував народу
Леся Українка – поетична квітка України, одна з
найповнозвучніших струн душі українського народу.
Розповідь про Лесю Українку. Дітям про Лесю Українку. Презентація про Лесю Українку. Біографія(ютуб) - ТИСНИ
Хочу сьогодні коротко зупинитися на одному з неординарних чудових віршів відомої поетеси – «Світлячки». Коли Леся була ще маленькою дівчинкою, то дуже любила слухати вечорами розповіді старших людей про русалок, водяників та інших казкових істот. І коли дивилася потім через віконце – їй усюди ввижалися дивні речі: то лісовичок вигляда з-за дерева, то русалка гойдається на вітах верби, то чарівні ясочки, чаклунки, відьмочки скачуть по болотах, то золотаві вогники мерехкотять в чагарниках. Всі ці дива Леся записувала на паперових носіях, виливаючи слова у вірші.
Щоб краще донести віршовані рядки до
дітей я приготувала мнемотаблицю.
МНЕМОТАБЛИЦЯ(ТИСНИ)
"Сніжні, чарівні метелики - донечки
феї Зими..."Ви бачили за вікном
метеликів? Влітку? А взимку? А вони літають.... Білі, з мереженими крильцями, а
як на руку сядуть - тануть...Бо це СНІЖНІ МЕТЕЛИКИ.
Це неймовірно чудові сніжинки падають з
неба!!! Сніжинки утворюються з
кристаликів снігу, бувають
різноманітних розмірів і форм. Сніжинки прилипають одна до одної і
вкривають землю сніжним покривалом. Сніг є одним з неодмінних атрибутів зими. Сховавшись
під білою ковдрою з м’якого снігу, спить вся природа. Чарівна пора
року зима! Мороз на вікнах малює вигадливі
візерунки, у вікнах квартир мерехтять різнобарвні лампочки, кожна гілочка
прикрашена інеєм, і вулиці стають схожими на виткану з мережива казку.
Зима дарує нам багато краси і веселощів. Коли йдеш по засніженій вулиці, а під ногами весело скрипить сніг, то на серці стає дуже радісно!
