Сучасний вихователь – це…

                                    

 

Пісні про вихователя

Тепер ти вихователь

Любим вихователям

Леді + 

         Вихователька Лисенко

         Вихователькам

 Привіт усім, усім,усім давнім і новим друзям!!!Поговоримо про мою улюблену професію – в-и-х-о-в-а-т-е-л-ь. Скільки себе пам'ятаю, завжди мріяла стати вчителем. Ця професія здавалася мені настільки необхідною і, якщо можна так висловитися, самою трепетною з усіх відомих мені професій. Так склалося, що я – вихователь, той самий вчитель, але мої учні – це маленькі дошкільники, жителі нового XXI століття. Як же це складно, цікаво, відповідально, захоплююче - вести в життя нове покоління! Я всіма силами показую дітям, що кожного з них дуже чекаю щодня і мрію, щоб ним усім було комфортно в групі.

                Як же можна не помітити, що Маша змінила зачіску, Рома не виспався, а у Соломії  і Софії нові резинки!

    "Досконалість складається з дрібниць" - девіз Коко Шанель можна сміливо застосовувати в педагогіці. Впевнена, що діти цінують моє уважне ставлення до них і знають, завжди, що б не сталося, я їх вислухаю. Дякую своїм малятам за те, що кожного ранку, вони з радістю біжать до дитячого садка.

      Вихователь - це незмінно. Це означає, що мене завжди будуть оцінювати  щасливі очі моїх вихованців.

…Ось і наступив  новий навчальний рік. Після карантину лечу на крилах на роботу. Так чекала цього щасливого дня. Яка ж це важка, проте вагома праця, це покликання серця. Бути вихователем –  це віддавати своїм маленьким вихованцям радість, тепло, внутрішню гармонію свого серця, а головне ця праця вимагає нескінченного терпіння. Адже малята вчать тебе радіти кожному новому дню, кожній новій ідеї. Вихователь, як гончар, в руках якого м’яка піддатлива глина перетворюється у витончену посудину. І завдання вихователя – наповнити цю посудину добром, творчістю, знаннями, вміннями та навичками. Як мати віддає своїм дітям все найкраще, так і педагогу повинні бути притаманні якості близькі до материнських, щоб вкладати своє серце у вихованців.

Вміння виховувати – це все-таки творчість,

така ж творчість,

як вміння грати на скрипці чи фортепіано,

вміння писати картини.

                                                                                А.С.Макаренко

        Сучасний педагог-вихователь – це…

 

Консультація для батьків

 

      Слово педагог походить з грецької: падай – діти, гогос – водіння. Звідси й термін – педагогіка. Тож якими якостями слід оволодіти, щоб стати успішним, високо – професійним педагогом?

        Сучасний вихователь – це фахівець, який володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину. Він повинен вміти працювати в умовах ринку,розуміти що тільки високий професіоналізм, творчість, ініціатива допоможуть йому знайти своє місце та само реалізуватися в професії. Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь-якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості. Педагог, вихователь, який прагне позитивно впливати на дитину, має багато знати, бути творчою і водночас терплячою людиною, здатною до самовдосконалення.

       В.Сухомлинський сказав про це так «Виховання – це багатогранний процес постійного духовного збагачення та оновлення – і тих, хто виховується, і тих, хто виховує».

        Вихователь мусить бути доброзичливим, відкритим у ставленні до вихованців і батьків, уміти налагодити співробітництво з усіма учасниками навчально – виховного процесу в повсякденному житті, оскільки побут дає найбільше можливостей для розвитку малят. Завдання вихователя постачати дітям необхідний матеріал, підтримувати інтереси дітей, допомагати, втілювати в життя задумане. Вихователь повинен постійно працювати над підвищенням фахового рівня, володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми. Сучасний вихователь володіє почуттям гумору. Саме він знадобиться в скрутну хвилину і додасть оптимізму в разі невдачі. Джерелом натхнення, що живить вихователя, є діти, вона живе ними. Енергійна, тобто жінка – свято. Саме діти, яких вона так любить, дають вихователю невичерпну енергію, життєлюбність і позитивне мислення.

    В сучасних умовах вихователь повинен мати найвищий рівень фахової підготовки та високий інтелектуально – креативний потенціал. Вихователь – впевнена в собі людина, яка вміє поводитися в товаристві, не викликаючи своїми вчинками, поведінкою та зовнішнім виглядом зневаги до себе, людина, яка дотримується чотирьох основних правил спілкування: ввічливість, природність, гідність і тактовність.

 

                                                      

Вірші про вихователя

***

Безліч зовсім різних мов вихователь знає,
Бо до кожного з дітей він підхід свій має.
Знов олівчика кладе до маленьких ручок:
Додавать і віднімать вчить малих чомучок.

Про усі земні дива дітлахам розкаже,
Де єнотики живуть, кожному покаже.
Наче мама, пригорне й обійме ніжненько, -
Буде птахам-малюкам, мов в гнізді, тепленько.

У любові цілий день в нього діти-квіти.
Будуть гратися, співать, і життю радіти.
Тож цю працю клопітку поважати треба:
Вихователь для дітей нахиляє небо!

                                                                        ***

Це ж для кого в дитсадочку
Кожний хлопчик за синочка,
Кожна дівчинка за доньку?
Хто помиє їм долоньки,

 

Хто потішить, заспокоїть,
Навіть синячка загоїть?
Хто танцює і співає,

Хто про все на світі знає?

 

З ким цікава кожна гра?
З ким в безпеці дітвора?
Хто в турботах повсякчас?

Це, звичайно, все про Вас — 

Вихователько моя!

Вас вітаю з святом я

                                                                        ***

Коли приходиш в дитсадок,
То хто там є, окрім діток?
Так, вихователька твоя.
Запам’ятай її ім’я!
Вона з тобою кожну мить.

Ти не умієш щось? Навчить!

                                                                         ***                                           

Вихователька чудова
Грає з нами знову й знову.
На прогулянку збирає,
Всіх нас тепло одягає.
Дозволяє в групі грати,
Вчить нас добре рахувати.
Дуже любимо її,

Вона – найкраща на землі!

Тренінг «Вихователь — людина двох професій: педагог та актор»

 

 

 Наталія Сиротич, викладач кафедри дошкільної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка

 

Тренінг «Вихователь — людина двох професій: педагог та актор»

 

Мета:

• допомогти учасникам тренінгу порівняти професії актора, режисера та педагога-­«дошкільника» між собою, зрозуміти спільні та відмінні ознаки;
• сприяти усвідомленню важливості та необхідності використання акторських і режисерських навичок в освітньому процесі.

 

Обладнання:

• стільці для кожного учасника (стільці заздалегідь розставляють колом);
• аудіопрогравач і диски з музичним супроводом;
• паперові фігурки вільної форми, вирізані хаотичним повертанням ножиць у різні сторони;
• м’яч;
• картки з ролями.

 

Розклад роботи:

•  — початок роботи групи;
•  — перерва на каву;
•  — продовження роботи, підбиття підсумків;
•  — чаювання, вільне спілкування учасників групи, обговорення різних питань (за бажанням учасників).

 

Поради для тренера:

• перед початком заняття роздайте бейджики, на яких кожен учасник має записати своє ім’я (використання бейджиків зайве, якщо учасники та тренер добре знайомі);
• запропонуйте учасникам уписати в бейджики свої імена так, як вони хотіли б, щоб їх називали інші учасники тренінгу;
• запропонуйте учасникам самостійно вибрати місце в колі;
• на кожен стілець заздалегідь покладіть вирізану паперову фігурку;
• подбайте про якісне освітлення приміщення, оскільки тьмяне світло може знижувати активність учасників;
• підберіть музику, яка підняла б настрій учасникам перед тренінгом, увімкніть відповідний музичний супровід перед початком заняття.

 

Хід тренінгу:

 

Знайомство

Увага! Якщо учасники добре знайомі між собою та з тренером, все одно не варто обходити цей етап, оскільки процес знайомства допомагає ліпше пізнати одне одного та згуртуватися.

 

Вправа «Цікава фігура»

(за Наталією Сиротич)

На стільцях розкладенопідготовлені заздалегідь паперові фігурки. Неголосно звучить аудіозапис ніжної спокійної музики.

Завдання: назвати своє ім’я та відповісти на такі запитання: «Чому я вибрав професію педагога?», «Що мені нагадує паперова фігурка, що лежала на моєму стільці?».

 

Вправа «Актори-дошкільники»

(за Наталією Сиротич)

Учасники беруться за руки, стають кружка, після чого руки роз’єднують.

Завдання:

ü  подумати, яка риса дитячої поведінки їм властива;

ü  спробувати пов’язати обрану рису з певним жестом, дією чи мімікою, властивими дитині-дошкільнику;

ü  одному учаснику зробити крок уперед до середини кола, назвати властиву йому рису й виконати певний жест або мімічний рух, наприклад: «Я сором’язливий» (опустити голову, покрутити гудзикна одязі), «Я веселий» (пострибати). Інші учасники після нього разом роблять крок уперед, одночасно повторюють названу рису й продемонстрований рух, потім повертаються назад.

Ця вправа дуже весела й гарно піднімає настрій.

 

Вправа «Ми з тобою схожі»

(за Катериною Мілютіною)

Учасники стоять кружка та кидають м’яча одне одному. Уважно стежать, хто саме подає м’яча, бо коли він потрапляє до певного учасника, йому потрібно сказати, чим вони схожі з тією людиною, що його подала, наприклад: «Ми вихователі», «У нас коричневе взуття» або «Ми веселі».

 

Повідомлення тренером теми та мети тренінгу учасникам,
ознайомлення з графіком роботи

Назва цього етапу промовляє сама за себе.

 

Введення правил роботи групи

Для успішного проведення тренінгу необхідно ввести в групі певні правила, яких повинні дотримуватися всі учасники. Правила може подати сам тренер або тренер і учасники разом. Це відбувається так: на початку тренінгу тренер прикріплює чистий ватман до стіни й пропонує кілька правил. Після цього тренер просить учасників запропонувати хоча б по одному власному правилу. Якщо більшість членів групи погодяться з правилом, запропонованим колегою, тренер записує його на ватмані.

Тренер може подати, наприклад, такі правила роботи групи:

ü  дотримуймося правила «піднятої руки» — якщо хочемо висловити свою думку, то піднімаємо руку і чекаємо, коли нам нададуть слово;

ü  не перебиваймо одне одного;

ü  не критикуймо одне одного;

ü  уважно слухаймо, запитуймо і висловлюймо свою думку;

ü  говорімо за схемою «Я —повідомлення», а не «Ти —повідомлення»; ліпше сказати «На мою думку, це не так», аніж «Ти помиляєшся»;

ü  візьмімо до уваги: все, що відбувається в групі, залишається тут і не виходить за її межі.

 

Історія про себе «Море талантів»

(за Наталією Сиротич)

Тренер пропонує учасникам зручно вмоститися на своїх місцях, розслабитися, забути всі проблеми дня й намагатися «ввібрати» в себе все те, про що він розповідатиме. Дуже корисною для учасників буде порада заплющити очі (за бажанням), так легше уявляти себе в тому середовищі, про яке йтиметься.

Обов’язково має звучати музичний супровід. Радимо використати аудіозапис «Звуки природи. Море».

Тренер(повільно читає, час від часу піднімаючи очі й непомітно стежачи за реакцією учасників):    

Ви стоїте під багряним від заходу сонця небом. Легкий вітер торкає ваше обличчя, волосся, плечі. Вам приємно слухати крики чайок, що малюють крилами чіткі візерунки на вечірньому небі. Ви відчуваєте кожну хвильку, яка то тікає, то знову торкається ваших ніг. Вам спокійно… Мирно… І безпечно.

Ви ледь присідаєте, щоб торкнутися вказівним пальцем вогкого піску.

«Я вмію», — повільно й упевнено пишете на піску, після чого виводите знак оклику. І що ж ви вмієте? Безліч думок рояться у вашій голові, і їх ніхто, крім вас, не чує. «Я вмію бути добрим педагогом. Я вмію бути майстром своєї справи. Я вмію співати, танцювати й фантастично розповідати історії». Вам важко зосередитися, але все ж ви вибираєте одне, що вмієте робити найкраще, й розповідаєте про це чайкам… Голосно вигукуєте те, що вмієте й, усміхаючись, слухаєте відповідь птахів.

«Я хочу вміти», — виводите пальцем нижче й ставите три великі крапки. А потім дописуєте речення.

Вітер сильнішає і віє так сильно, наче намагається затягнути вас у море. Ви ніжно усміхаєтеся у відповідь і заходите у хвилі — в море вашого життя, в море ваших талантів, ваших умінь і досягнень. І раптом — кожна хвилька, якої ви зараз можете торкнутися, перетворюється на талант. Ви купаєтеся в цих теплих хвилях і чудово знаєте, що прийняти своїм серцем можете лише одну з них — найважливішу для вас. Ви обираєте один талант, який хочете вдосконалювати все своє життя. Торкаєтеся ним свого серця і… прислухаєтеся до радісного стукоту.

Відчуваєте під ногами скелясту поверхню й вирішуєте вийти на її верхівку. Що там? Там багато людей-акторів готуються до якоїсь вистави. Ви поспішаєте до них, бо знаєте, що без вас не почнуть прем’єри. І раптом починаєте грати роль. Хто ви? Яку роль виконуєте? У якій виставі берете участь? З яким талантом вам легко й просто бути взірцевим актором?

Прем’єра закінчилася. Театральна завіса опустилася... Ви чуєте оплески й крик чайок. Вам спокійно й радісно. Ви йдете відпочивати, щоб завтра знову віднайти в собі нові таланти.

 

Тренер просить учасників поділитися своїми враженнями та назвати (за бажанням) вибраний талант, назву вистави чи ролі, яку вони виконували подумки.

Вправа «Педагогічний театр»

Тренер пропонує учасникам перекласти «педагогічною мовою» такі поняття: сцена, театральна завіса, глядацький зал, актор, режисер, репетиція, амплуа актора, антракт, автор п’єси, анонс, аншлаг, гастролі, імпровізація, інсценівка, маріонетка, маска, пантоміма, прем’єра, репертуар, сценографія.

Основна умова — всі терміни, використані в перекладі, мають стосуватися професії та діяльності педагога-«дошкільника».

 

Міні-лекція «Театральна творчість
як соціокультурний феномен»

Тренер: Розглянемо поняття театральної творчості як педагогічного інструмента фахівця дошкільної справи.

Ідея про необхідність володіння педагогом засобами театрального мистецтва була висловлена видатним українським режисером Олександром Соломарським, який зазначав: «Уміле використання мистецтва режисера педагогами та батьками має першорядне значення… Отже, першим пунктом у великій програмі естетичного виховання дітей я означив би питання, що умовно називається вихованням вихователів». Безперечно, за умови вмілого використання принципів театральної педагогіки педагогічне мистецтво вдосконалюватиметься.

Костянтин Станіславський називав талант «щасливою комбінацією багатьох творчих здібностей у поєднанні з творчою волею», а основними рисами, які є ознакою творчої особистості актора, він визначав спостережливість, вразливість, афективну пам’ять, темперамент, фантазію, уяву, внутрішні й зовнішні впливи, перевтілення, смак, розум, відчуття внутрішнього й зовнішнього ритму й темпу, музичність, щирість, безпосередність, самовладання, спритність, сценічність. З огляду на це можна зазначити, що процес формування творчого педагога залежить не лише від наявності чи відсутності в нього певних творчих здібностей, а й від «творчої волі», мистецької праці та самовдосконалення.

Педагогічну дію часто називають театром одного актора, адже майже всі засоби театру одного актора можуть бути використані в педагогічній діяльності. У драматичному театрі актор може сховати своє справжнє Я за лаштунками, під гримом чи пишним одягом, а в театрі одного актора він виступає лише від свого імені, і ця особливість найбільше наближена до діяльності педагога.

Але діяльність вихователя дошкільного закладу значно ширша й багатша. У контексті характеристики педагогічної дії через призму мистецтва також можна порівняти педагога-«дошкільника» з актором лялькового театру, метою діяльності якого завжди є активна спільна діяльність з маленькими глядачами та дарування їм бурхливих емоцій.

Вихователь, з одного боку, має групувати методичний матеріал системно та компактно, але з іншого — має змогу творити безліч нових і нових декорацій, яскравість та багатоманітність яких зробить освітній процес творчим і багатоманітним. Більше того, використання шумових чи світлових ефектів у процесі педагогічної діяльності увінчаються неабияким успіхом, оскільки сенсорні відчуття дітей вимагають активного розвитку. Тому ігрові та навчальні кімнати дошкільного закладу можуть набувати вигляду сцени з декораціями, що урізноманітнить освітній процес та допоможе педагогу ліпше реалізовувати завдання, представлені у програмах розвитку дітей дошкільного віку.

Найчастіше вихователь виступає в ролі «самого себе». Але час від часу він може поставати перед дітьми не у своєму амплуа: імітувати роль ляльки, одягненої на руку, яка навчає дітей малювати або спостерігає за тим, чи охайно вони снідають; входити в роль казкового героя, якого зачаклували, й тепер він чекає порятунку від дітей тощо.

Отже, порівнюючи акторську професію з діяльністю педагога-«дошкільника», хочемо впевнено надати останньому роль актора драматичного та лялькового театру й лише частково — театру одного актора.

Але вихователь — не лише актор, а й театральний режисер. Виконуючи  роль режисера, він має керуватися насамперед особливостями свого розуму й таланту, оперувати знаннями психолого-педагогічних особливостей дошкільників задля досягнення поставленої перед собою творчої мети. І все ж, вихователеві вкрай необхідні знання мистецьких дисциплін, адже режисер — автор вистави, а отже, він повинен володіти усіма особливостями «постановки» освітнього процесу з використанням засобів театралізованої діяльності.

Удосконалюючи свою педагогічну майстерність, реалізовуючи творчі вміння, вихователь зможе підвищити рівень своєї «талановитості». Вважаємо, що процес творчого розвитку дошкільників засобами театральної діяльності потребує від педагогів проходження «шляху набуття сценічної творчості»: розкриття таланту актора й режисера в процесі вдосконалення та набуття нових знань і вмінь зі сфери театральної педагогіки.

 

Вправа «Через вушко голки»
(за Михайлом Кіпнісом)

Учасники стоять кружка. На руку одного з гравців одягають обруч (хула-хуп) або гумове кільце-стрічку. Потім усі учасники беруться за руки.

Обруч (кільце) передають по колу, поки він не повернеться до початкової точки. Оскільки руки гравців зімкнені, їм доведеться докласти певних фізичних зусиль, проявити кмітливість, готовність попрацювати з партнером, щоб виконати завдання. Увесь живий ланцюжок повинен пройти, як нитка через вушко голки, — пролізти через обруч, не роз’єднавши рук.

Після закінчення вправи тренер оголошує час, витрачений на виконання цього завдання. Можна повторити вправу, якщо є бажання удосконалити дію й поліпшити результат.

 

Метод «Драматична педагогіка»
(за Наталією Сиротич)

Опис методу:

ü  тренер заздалегідь записує на окремих картках ролі, які потрібно виконувати кільком учасникам тренінгу;

ü  тренер повідомляє учасникам, що декому з них (на вибір тренера) він роздасть певні вказівки (ролі) щодо спільної роботи в колективі;

ü  тренер описує учасникам педагогічну задачу, яку необхідно успішно розв’язати, й пояснює: «Ви — команда найславетніших та найуміліших педагогів світу. Уся надія на вас»;

ü  тренер роздає кожному учаснику ролі (вони мають прочитати написане на картці так, щоб усі інші члени команди не побачили і не почули, після чого повернути картки тренеру);

ü  учасники обговорюють задачу вголос, сидячи кружка протягом 7 хвилин, після чого представляють своє рішення;

ü  тренер зачитує ролі, які були ним розподілені перед початком обговорення задачі; завдання учасників — вгадати, кому яка роль належала;

ü  учасники діляться враженнями про те, наскільки просто чи складно їм давалося виконання заданих ролей, що їм сподобалося в діях інших учасників, що варто було додати чи змінити.

Ролі учасників тренінгу, записані на картках:

1. Ви знаєте про те, що розумнішого від вас немає, а тому чужі думки та ідеї не можуть суперечити вашим. Ви дуже активно й невідступно пропагуєте лише свою думку (навіть якщо відчуваєте, що помиляєтеся).

2. Вам абсолютно байдуже усе те, про що зараз йтиметься. Ви вважаєте, що це все — пусті балачки, і не варто витрачати на них час. Постійно пропонуйте поговорити про цікавіші, на вашу думку, речі: косметику, політику чи відкриття нового бутікового центру.

3. Ви постійно усюди запізнюєтесь, а тому звикли підганяти не лише себе, а й інших. Постійно нагадуйте про те, що час біжить дуже швидко і ви ну просто ніяк не встигаєте прийняти рішення. Збивайте усіх з пантелику, створюючи ситуацію постійного хвилювання щодо браку часу.

4. Ви — дуже конфліктна особа. Суперечка з будь-ким, у якій ви критикуєте думки інших, дає вам особливе задоволення. Спробуйте якомога частіше ображатися на всіх і знаходити найменшу причину для суперечки.

5. Ви — дуже спокійна особа. І вважаєте, що ніколи не варто поспішати. Ліпше посидіти в тиші, поміркувати, а рішення з’явиться саме по собі. Вам хочеться зараз трохи подрімати, зручно влаштувавшись у кріслі, або просто одягнути навушники й послухати гарну музику.

 

Педагогічна задача:

Мама п’ятирічного Дмитра розповіла вихователю про те, що син після перегляду мультфільму «Шрек» хоче стати схожим на головного героя: дуже багато їсть для того, щоб посправнішати, одягає маску Шрека і відмовляється виходити на вулицю без неї. Мама у розпачі, оскільки зовнішність головного героя мультфільму її просто жахає.

Ваші думки, поради, рішення…

 

Релаксація

Тренер просить усіх учасників встати і зробити спільне коло. Вмикає ліричну спокійну музику й пропонує передати по колу одне одному іскорку тепла й підтримки.

Завдання: потиснути по черзі (по колу) одне одному руку й усміхнутися. Цю вправу проводять у тиші, використовують лише негучний спокійний музичний супровід.

 

Тренер дякує учасникам за участь у тренінгу й запрошує на наступну зустріч.